Офіційне відкриття проєкту Еразмус+ за напрямком Розвиток потенціалу вищої освіти «Дистанційна освіта майбутнього: найкращі практики ЄС у відповідь на запити сучасних здобувачів вищої освіти та ринок праці» (DEFEP) відбулося 3-6 квітня 2023 р. у гібридному форматі.
Презентація проєкту та учасників пройшла 3 квітня 2023 року. У цей день вітальні промови від проєктного офіцера ЕАСЕА Росальби Нарделлі та очільниць Національного Еразмус+ офісу в Україні та в Молдові Світлани Шитікової та Клаудії Мелінте лунали у стінах Чорноморського національного університету імені Петра Могили.
05–06 квітня у стінах Уманського національного університету садівництва у змішаному форматі відбулася стартова зустріч координатора й учасників проєкту, що об’єднав когорту університетів України, Молдови, Німеччини, Італії.
З програмою зустрічі можна ознайомитися за посиланням.
Команда проєкту Erasmus+ KA2 DEFEP «Дистанційна освіта майбутнього: кращі практики ЄС у відповідь на запити сучасних здобувачів вищої освіти та ринку праці» запрошуємо долучитися до роботи Міжнародного форуму освітян і роботодавців «Дистанційна освіта майбутнього: виклики та перспективи».
Метою форуму є сприяння розвитку дистанційної освіти шляхом інтеграції кращих практик ЗВО, держави, бізнесу та громадянського суспільства України, Молдови та країн ЄС.
Тематичні напрямки форуму:
Тенденції розвитку дистанційної освіти у ЗВО : виклики і рішення в інституційній, організаційній та нормативній площині
Трансформація вищої освіти : методики, технології та мотивація дистанційної освіти
Неформальна цифрова освіта : кращі практики та інтеграція із ЗВО
Цільова аудиторія: науково – педагогічні працівники та менеджмент ЗВО, здобувачі вищої освіти, представники органів влади та місцевого самоврядування, громадських організацій та бізнесу тощо.
Уманський національний університет садівництва продовжує реалізацію міжнародного проекту Erasmus+ Ka2 DEFEP (Distance Education for Future: best EU practices in response to the requests of modern higher education seekers and labor market / Дистанційна освіта майбутнього: кращі практики ЄС у відповідь на запити сучасних здобувачів вищої освіти та ринку праці).
Проєкт «Distance Education for Future: best EU practices in response to the requests of modern higher education seekers and labor market» (DEFEP) підтримується Програмою Європейського Союзу Erasmus+ Ка2 та реалізується 11 університетами-партнерами з України, Молдови, Німеччини, Іспанії та Італії. Координатором проєкту є ЧНУ ім. П. Могили. Термін реалізації проєкту 2023 –2027 рр.
Відповідно до заздалегідь узгодженої програми імплементації проєкту, протягом 15 до 19 травня 2023 року відбулися установчі засідання комітетів і робочих груп проєкту DEFEP, у роботі яких взяли учать представники університетів консорціуму.
Під час засідань було обрано голів, заступників голів, секретарів комітетів і робочих груп. Водночас було визначено повноваження, розподіллено відповідальності, визначено завдання та опрацьовано плани роботи комітетів і робочих груп відповідно до плану керування проєктом.
Під час зустрічей відбулися жваві дискусії, які дозволили експертам обмінятися думками та обговорити шляхи комунікації й послідовність дій для подальшої злагодженої роботи для успішної реалізації проєкту.
Командою проєкту Erasmus+ KA2 DEFEP «Дистанційна освіта майбутнього: кращі практики ЄС у відповідь на запити сучасних здобувачів вищої освіти та ринку праці» було проведено соціологічне дослідження, метою якого став опис пріоритетів, потреб і запитів зацікавлених сторін (стейкхолдерів) дистанційної освіти як потенційно окремої форми освіти. Опитування проводилося методом формалізованого онлайн-анкетування у періо з 1 до 10 травня 2023 року.
Генеральну сукупність дослідження склали студенти, науково-педагогічні працівники, керівники та афілійовані роботодавці закладів вищої освіти:
Уманського національного університету садівництва;
Чорноморського національного університету імені Петра Могили;
Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана;
Львівського національного університету природокористування;
Національного університету «Чернігівська Політехніка»;
Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.
За результати дослідження встановлено, що стейкхолдери в цілому готові до впровадження дистанційної освіти як окремої форми, одак їхня готовність є неоднорідною. Так, студенти доволі оптимістично дивляться на дистанційну освіту, орієнтуючись на її практичність та комфортність, але усвідомлюючи її нижчу якість; керівники та НПП також вбачають проблему нижчої якості знань і навичок, що отримуються в дистанційному форматі, також підкреслюють ряд характерних для неї проблем (організаційних, технічних, психологічних тощо), хоча розуміють доцільність і раціональність цього формату, а тому готові до його впровадження; роботодавці на особистому рівні надають перевагу традиційному формату, але на інституційному рівні готові до масовізації дистанційної освіти та зацікавлені в участі в її вдосконаленні.
І хоча є сильна диференціація ставлення до дистанційного формату серед представників різних напрямів освіти, різних ЗВО тощо, для основного масиву стейкхолдерів дистанційна освіта вже встигла перетворитись на звичку, яку вони готові формалізувати.
ЗВІТ за результатами соціологічного дослідження запитів стейкходерів дистанційної освіти (здобувачі вищої освіти, викладачі, менеджмент ЗВО, роботодавці) Україна достурний для перегляду на офіційному сайті проєкту.
