UDAU Уманський національний університет
  • Про DEFEP
  • Цілі та завдання
  • Етапи реалізації проектів
  • Консорціум
  • Структура
  • Команда проекту
  • Активність
    • Новини та події
    • Зустрічі
  • підсумок DEFEP
  • EN

Місяць: Липень 2023

Науковці Уманського національного університету садівництва ознайомились із кращими досвідами дистанційної освіти під час робочої зустрічі в Університеті Саарланду

17.07.2023 by Anton

З 10 по 14 липня в Університеті Саарланду в Німеччині відбулася робоча зустріч учасників міжнародного проєкту «Erasmus+ KA2 DEFEP «Дистанційна освіта майбутнього: кращі практики ЄС у відповідь на запити сучасних здобувачів вищої освіти і представників ринку праці», які ділились досвідом запровадження дистанційної освіти. До обговорення актуальних тем долучились і науковці Уманського національного університету садівництва, адже заклад освіти є учасником цього масштабного проєкту. Сам проєкт є частиною програми Erasmus+ і спрямований на розвиток дистанційної освіти та впровадження кращих її практик, розроблених в Європейському Союзі.

Упродовж тижня учасники навчального візиту в Університеті Саарланду мали можливість ознайомитись із реальними прикладами найкращих практик і передовим досвідом в системі дистанційної освіти, що запроваджені в європейських університетах, обмінятися думками та власним баченням розвитку проблемного питання, а також зосередитися на особливостях системи дистанційної освіти у кожній з представлених на зустріч країн.

У перший день зустрічі відбулося засідання координаційної ради проєкту, у рамках якого виступили видатні представники університету та координатори проєкту. Серед них: віце-президент з інтернаціоналізації та європейських відносин, професор, доктор Корнеліус КЬОНІГ; керівник проекту DEFEP в Саарландському університеті, професор, доктор Астрід ФЕЛНЕР; координаторка проекту DEFEP, к.е.н, доцентка кафедри фінансів і кредиту Чорноморського національного університету імені Петра Могили Олена ФІЛІМОНОВА. Також до засідання долучилася експертка з міжкультурного навчання Елізабет ВЕНОР, яка провела для учасників зустрічі захоплюючий семінар.

Учасники поділитися своїм досвідом і баченням успіху проєкту та зосередилися на стратегіях, що допоможуть втілити задумане. Окремо були обговорені плани операційного та фінансового менеджменту проєкту, зокрема і бюджетні аспекти. Особлива увага приділялася плану управління проєктом, відтак зусилля присутніх були спрямовані на створення комплексної програми розвитку співпраці та реалізації проєкту.

Наступний день робочої зустрічі в Університеті Саарланду пройшов у режимі роботи у відкритому просторі, що дало можливість безпосередньо поспілкуватися, обговорити актуальні питання запровадження дистанційної освіти у навчальних закладах та виклики, які доводиться долати. А відтак і знайти певні точки дотику як у баченні провадження дистанційної освіти, так і в перспективах її розвитку у вітчизняному та зарубіжному освітніх просторах.

Четвертий день робочої зустрічі учасників міжнародного проєкту «Erasmus+ KA2 DEFEP: Дистанційна освіта майбутнього і кращі практики ЄС» був надзвичайно ефективним й інформаційним: спікери ділились прикладами кращої практики та передовим досвідом впровадження дистанційної освіти. Питання, які обговорювали цього дня, актуальні сьогодні для усіх навчальних закладів. Розпочали роботу з розповіді про дистанційне навчання в Саарському університеті. Доктор Себастьян ХЬОФНЕР (проект DaTa-Pin) представив інформативну презентацію про технічне обладнання в USAAR – програмне й апаратне забезпечення. Діана КАСПЕР (проект DaTa-Pin) розповіла про Цифрові іспити в USAAR. Про реальний приклад найкращої практики «Програма сертифікатів EurIdentity» представила доповідь Елізабет МАРКС. Дуже цінною була інформація від Єви НОССЕМ та докторки Світлани КОТ, які говорили про практичне дослідження «AI Across Borders: Integrating ChatGPT into Teaching». На завершення такого насиченого дня учасники робочої зустрічі розглянули презентацію «DAAD Study Bridge Ukraine-Saar: English Philology», яку для усіх присутніх представили докторки Галина ЗАПОРОЖЕЦЬ та Катерина ГАЙДАРЖИЙ.

Завершення робочої зустрічі учасників Erasmus+ KA2 DEFEP «Дистанційна освіта майбутнього: кращі практики ЄС у відповідь на запити сучасних здобувачів вищої освіти і представників ринку праці» в Університеті Саарланду в Німеччині також було дуже насиченим. Учасників зустрічі привітав Chief Digital Officer Саарландського університету Крістіан ВАГНЕР. Про розробку освітніх програм для дистанційної освіти розповіла декан факультету гуманітарних наук в Саарландському університеті, професор, доктор Астрід ФЕЛНЕР. Також пані Астрід ФЕЛНЕР та доктор Тобіас ШАНК надали презентацію прикладів передового досвіду «Історії прикордоння». Ще один приклад передового досвіду – «DAAD Study Bridge Ukraine-Saar: Bioorganic Chemistry» – представив професор, доктор Клаус ЯКОБ. «Літня школа під час війни» – це презентація прикладів кращої практики, винесеної на розгляд загалу професоркою, докторкою Астрід ФЕЛНЕР, докторкою Світланою КОТ та Євою НОССЕМ. Цікавою, інформативною та корисною була презентація про систему управління якістю Саарландського університету та Спільні курси (доповідала доктор Дебора ВЕРНЕР і Саймон КОХ, Офіс забезпечення якості; Transform4Europe). Завершив робочу зустріч Янік Рафаель СТАРК, який говорив про H5P в Moodle.

Окрім робочих сесій, учасники мали можливість оглянути університетське містечко та бібліотеку Саарландського університету, а також відвідати UniGR-Center for Border Studies; познайомитися з сучасними можливостями закладу освіти, його історією та захоплюючою архітектурою. Це сприяло кращому розумінню сутнісного контексту й освітніх можливостей університету Саарланду.

По завершенню робочих сесій, учасники зустрічі мали можливість пізнати місцеву культуру, вирушивши на захоплюючу екскурсію містом, під час якої відкрили для себе його унікальну історію, оглянули визначні пам’ятки, а також отримали нові знання.

Учасники проєкту висловлюють щиру вдячність Університету Саарланду за насичені дні дослідження, навчання та співпраці, а також з нетерпінням очікують на подальшу роботу в рамках проєкту та планують продовжити працювати для розвитку дистанційної освіти та впровадження кращих практик кожен у своїй країні, що сприятиме розвитку сучасного освітнього середовища та забезпечить належну якість освіти у відповідь на запити роботодавців і ринку праці.

Posted in Новини та подіїLeave a Comment on Науковці Уманського національного університету садівництва ознайомились із кращими досвідами дистанційної освіти під час робочої зустрічі в Університеті Саарланду

yutuyyygiuhiouhoiuh

12.07.2023 by editor1

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 201 Агрономія (20 Аграрні науки та продовольство). Уманський національний університет садівництва, Умань, 2022 р.

Бібліографічний опис

Красноштан В.І. Наукове обґрунтування застосування хімічних і біологічних препаратів у посівах сорго зернового в Правобережному Лісостепу України. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за

університет садівництва, Умань, 2023 р.

Posted in Без рубрикиLeave a Comment on yutuyyygiuhiouhoiuh

Біоекологічні особливості розмноження видів роду Аctinidia Lindl. (ua)

12.07.2023 by admin

Кваліфікаційна наукова праця присвячена актуальним питанням оптимізації елементів технології вирощування садивного матеріалу інтродукованих сортів видів роду Actinidia Lindl. — Actinidia kolomikta (Rupr. et Maxim.) Maxim., Actinidia arguta (Siebold et Zucc.) Planch. ex Miq., Actinidia purpurea Rehd., Actinidia polуgama (Siebold et Zucc.), Actinidia chinensis Planch. для озеленення в умовах Правобережного Лісостепу України. Доведено, що обмежувальними чинниками розповсюдження досліджуваних сортів актинідії є тривалість періоду вегетації, сума ефективних температур, а також низькі температури у весняний, осінній та зимовий періоди, які впливають на підмерзання кореневої системи і надземної частини. Важливим показником інтродукції сортів актинідії (Actinidia Lindl.) є їх здатність до адаптації в нових умовах культивування, яка проявляється у проходженні сезонного циклу розвитку і визначається ступенем відповідності до кліматичних умов району інтродукції. Досліджено, що природно-кліматичні умови Правобережного Лісостепу України сприяють культивуванню сортів досліджуваних видів актинідії, які характеризуються високою вегетативною продуктивністю і привабливістю. За час періоду вегетації рослини повністю встигають пройти усі властиві їм фази розвитку і росту та підготуватися до переходу в стан спокою. Рослини досліджуваних сортів чітко реагують на зміни температури повітря, а тривалість вегетаційного періоду значно залежить від ґрунтово-кліматичних умов регіону проведення досліджень. Досліджено, що досліджувані сорти Ласунка, Помаранчева, Київська гібридна, Київська крупноплідна, Пурпурна садова, Сентябрьська, Самоплідна, Фігурна Adam і Дон Жуан (чоловіча форма) характеризуються високою вегетативною продуктивністю, кількістю щорічно утворених пагонів галуження, які обумовлені параметрами розвитку кожної рослини і сортовою специфікою. Доведено, що прискоренню вирощування саджанців перспективних інтродукованих сортів актинідії, значною мірою сприяє кореневласне розмноження стебловими живцями, хоча в основі адвентивного коренеутворення цієї садової культури знаходиться слабка здатність до регенерації адвентивних коренів із стеблових частин ростових пагонів. Крім цього, живцювання актинідії має свої технологічні особливості, які залежать від росту і розвитку маточних рослин, добору живців на пагоні, строків живцювання, використання біологічно-активних речовин, створення оптимальних умов укорінювання та ін. Виявлено, що в період інтенсивного росту пагонів досліджувані сорти актинідії мали неоднакову регенераційну здатність, обумовлену біологічними особливостями, а саме силою росту. Оптимальне вкорінювання для всіх типів живців в умовах регіону, спостерігали у червні. Строки живцювання, тип живця і його метамерність значно впливали на вкорінюваність стеблових живців досліджуваних сортів, в умовах дрібнодисперсного зволоження без обробки біологічно-активними речовинами. При цьому найкраще вкорінювались зелені живці з базальної частини пагона, де спостерігався найбільший відсоток рослин з приростом, понад 18–25 см. Кращі результати вкорінювання були у живців сортів Ласунка, Помаранчева, Сентябрьська. У цих живців коренеутворювальні процеси проходили інтенсивніше порівняно з живцями, які були заготовлені із сортів Київська гібридна, Київська крупноплідна, Пурпурна садова, Фігурна і Самоплідна. Живці сортів Adam і Дон Жуан характеризувались слабкою регенераційною спроможністю. Двохфакторним дисперсійним аналізом доведено, що у період

Posted in Без рубрикиLeave a Comment on Біоекологічні особливості розмноження видів роду Аctinidia Lindl. (ua)

Фізіологічне обґрунтування застосування біологічних препаратів (ua)

12.07.2023 by admin

У вступній частині дисертаційної роботи обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано мету і завдання, висвітлено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів. У першому розділі проаналізовано наукові праці вітчизняних і іноземних учених щодо вивчення впливу на фізіолого-біохімічні процеси у рослинах та мікробіологічні – у ґрунті біологічних препаратів та обґрунтовано їх залежність від низки чинників: норм та способів внесення препаратів, погодних умов, періоду їх дії і ін. Аналіз сучасної наукової літератури засвідчує важливість зниження або взагалі відмову від застосування хімічних засобів захисту рослин та добрив в агроценозах. Проте, спрямованість дії мікробних препаратів і регуляторів росту рослин на фізіологічні, біохімічні, анатомо-морфологічні процеси в рослинах, мікробіологічні – в ґрунті, та можливість їх поєднананого використання у посівах вівса голозерного практично не вивчені. Досліди виконували у Правобережному Лісостепу України впродовж 2019–2021 рр. у польових умовах сівозміни дослідного поля кафедри біології Уманського національного університету садівництва. Погодні умови в роки проведення досліджень були сприятливими для вирощування вівса голозерного, проте з незначними відхиленнями, в основному за забезпеченістю рослин вологою, яка виступала лімітуючим чинником формування продуктивності посівів. Дію мікробного препарату Меланоріз, внесеного окремо та у суміші із регулятором росту рослин Агролайт, досліджували на рослинах вівса голозерного (A. sativa subsp. nudisativa (Husnot) Rod. et Sold.), сорт Мирсем. Схема польового досліду передбачала 16 дослідних варіантів, на яких проводилися польові і лабораторні дослідження. Фізіолого-біохімічні процеси в рослинах вівса голозерного за дії досліджуваних препаратів виконували також у суворо контрольованих умовах за методикою вегетаційного досліду. У результаті проведених вегетаційних і польових досліджень встановлено, що МБП Меланоріз і РРР Агролайт впливають на спрямованість проходження обмінних процесів у рослинах вівса голозерного, активними та безпосередніми учасниками яких в рослинному організмі є ферменти. Так, у вегетаційному досліді за використання Меланорізу (1,0–1,5 л/т) для передпосівної обробки насіння у суміші з регулятором росту рослин Агролайт у нормі 0,26 л/т активність каталази на п’яту добу досліджень зростала відносно варіанту окремої дії РРР на 1–19%.. Найвищу активність каталази у листках вівса голозерного було відмічено за використання для передпосівної обробки насіння суміші Меланорізу з Агролайтом за наступного обприскування посівів Агролайтом, що забезпечило зростання активності даного фермента на 31–48% відповідно до варіантів із самостійним внесенням Меланорізу.

Щодо інших антиоксидантних ферментів – пероксидази та поліфенолоксидази, то простежувалась аналогічна залежність їх активності від норм та способів застосування досліджуваних препаратів, зокрема зростання активності пероксидази на 32–46% та поліфенолоксидази – 28–41% відносно контролю було відмічено у варіантах комплексного застосування для передпосівної обробки насіння МБП Меланоріз у нормах від 1,0 до 1,5 л/т і РРР Агролайт у нормі 0,26 л/т з наступним обприскуванням вегетуючих рослин по фону їх дії Агролайтом у нормі 1,0 л/га. Подібні результати активності основних антиоксидантних ферментів класу оксидоредуктаз було одержано в польових дослідах у фазу виходу в трубку рослин вівса голозерного. Проте, як і в вегетаційних дослідах, найвищою їх активність була за комплексного застосування МБП Меланоріз і РРР Агролайт для оброки насіння та обробки посівів Агролайтом. У середньому активність каталази в цих варіантах досліду зростала на 43–64%, пероксидази  19–28%, поліфенолоксидази – 39–61% відповідно. Очевидно, зростання активності каталази, пероксидази й поліфенолоксидази за комплексного застосування біологічних препаратів є наслідком покращення умов росту й розвитку вівса голозерного, за яких підвищується активність обмінних процесів у рослинах, невід’ємною складовою яких є ферменти. У той же час, зростання активності ферментів може свідчити про прямий вплив біологічних препаратів на стан антиоксидантної системи вівса, яка активізується у відповідь на дію екзогенних рістстимулювальних складових МБП і РРР.

Posted in Без рубрикиLeave a Comment on Фізіологічне обґрунтування застосування біологічних препаратів (ua)

Свежие записи

  • Уманський національний університет розширює реалізацію дистанційної форми навчання у межах проєкту DEFEP
  • Обговорення стратегічних питань у межах проєкту DEFEP: Уманський національний університет долучився до робочої зустрічі партнерських ЗВО
  • Студентам бакалаврату презентували нові можливості здобуття освіти – дистанційну форму навчання
  • Розробники освітньої програми «Соціальна робота та реінтеграція ветеранів війни» обговорили напрями її удосконалення в межах проєкту DEFEP
  • В Уманському національному університеті відбулася зустріч робочої групи щодо якості дистанційного навчання

Свежие комментарии

Немає коментарів до показу.

Архивы

  • Травень 2025
  • Березень 2025
  • Лютий 2025
  • Грудень 2024
  • Листопад 2024
  • Жовтень 2024
  • Вересень 2024
  • Серпень 2024
  • Червень 2024
  • Травень 2024
  • Квітень 2024
  • Січень 2024
  • Грудень 2023
  • Листопад 2023
  • Жовтень 2023
  • Вересень 2023
  • Липень 2023
  • Червень 2023

Рубрики

  • Зустрічі
  • Новини та події
  • Без рубрики

Funded by the European Union. Views and opinions expressed are however those of the author(s) only and do not necessarily reflect those of the European Union or European Education and Culture Executive Agency (EACEA). Neither the European Union nor the granting authority can be held responsible for them.

Scroll to top